Згадували Василя Девдюка

29 травня, 2016 | Розміщено в розділі Новини | Прокоментуй!

Серед особистостей, які творили мистецьку історію Гуцульщини минулого століття, Василь Григорович Девдюк займає достойне місце. Відомий майстер різьби, засновник Косівської школи різьбярства, громадський діяч, — він багато зробив для культурного поступу рідного краю.

У травні минає 65 років від дня смерті цієї видатної людини. З цієї нагоди зусиллями викладачів Косівського інституту ПДМ ЛНАМ, зокрема відділу художньої обробки дерева, Йосипа Дмитровича Приймака та Степана Дмитровича Стефурака, за підтримки громадської культурологічної організації «Спадщина» було проведено акцію зі вшанування пам’яті основоположника Косівської школи художнього різьблення.

Заходи під девізом «З любов’ю до природи і мистецтва» проводили на базі Старокосівської школи за участю учителів та учнів цієї школи. Завдячуючи дирекції школи, вчителям-ентузіастам, зокрема Василю Григоровичу Вудвуду, було добре організовано аудиторію для проведення конференції. Учасники з приємністю оглянули навчальні майстерні з різьби та чудовий музей творчих робіт учнів цієї школи.

З цікавою і змістовною доповіддю про життєвий і творчий шлях В.Г.Девдюка виступив викладач КІПДМ, доцент кафедри декоративного і прикладного мистецтва Йосип Дмитрович Приймак. Він розповів про навчання студентів у цьому вузі, їхню участь у студентських конференціях у нашій країні та за кордоном. З великим інтересом учні слухали його виступ. Від громадської організації «Спадщина» кращим учням, шанувальникам художньої різьби по дереву було вручено пам’ятний знак цієї організації.

Для участі у конференції запросили правнучку Василя Девдюка Надію Миколаївну Іванюк з сином Сергієм, випускником Косівського інституту ПДМ. Надія Миколаївна поділилася цікавими зозповідями і спогадами про свого прадіда, а також зачитала власну поезію, присвячену пам’яті славного родича. Знаменним є той факт, що В.Г.Девдюк очолював «Просвіту» Старого Косова в першій половині 20 століття, а його правнучка є головою Вербовецької «Просвіти» у наш час.

На закінчення цього заходу учасники пішли до могили В.Г.Девдюка. Тут учні та вчителі Старокосівської школи, а також учасники конференції вклонилися пам’яті великої людини і запалили свічку.

Хтось казав: «Допоки живе пам’ять, доти живе народ, а коли зникає пам’ять, пропадає народ». Пам’ять про визначних митців нашого краю живе в серцях краян, бо саме вона робить їх гордими і національно свідомими патріотами України.

Я. Тимофійчук.
«Гуцульський край», №20, 27.05.2016 року

Написати коментар